Кодеин напиток Lean (лин) Унеча

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Пакость! Как же я закладки кодеина достала! Вот уж не думала, что когда-нибудь буду так запущена в этом дерьме. Но что поделаешь, стресс зашкаливал, а у меня не было другого выхода. Жизнь, братцы, играет свою грязную шутку, и ты просто должен подстроиться под ее ритм. И морфия тут не помощник, он слишком резкий - лучше закинуть немного коды, да повались на диванчике в потемках. Хоть гнать, мне уже плевать! Пусть все говорят, что я идиотка, что ношусь как угорелая, что мой разум плавится от этого гребаного ганджубаса. Ну и что? Я просто выбираю свой путь, своими головной боли не делюсь. И не надо пафоса, что это самоубийство, что я иду к черту, что я себя убиваю. Мне просто надо выйти из той закрученной ситуации, из того, что меня давит. Недавно втертый, я решила купить кодеин и попробовать его. И что вы думаете? Это было как раз то, что мне нужно! Передозировка? Да я о таких пустяках не парюсь. Пусть там ацетаминофен отравляет печень, а голова раскалывается от боли. Я хотела почувствовать моментальное облегчение, забыть о прошлом и будущем, просто быть здесь и сейчас. И коды в этом мне помогли. Знаете, это как зависимость от дурмана. Только курить на работе не получится, и не в каждом месте есть такие друзья, которые помогли бы в сложную минуту. Но главное - не гнаться за этими ощущениями. Не забывайте, что это всего лишь временное блаженство, которое затмит все проблемы, но потом вернется взбесившийся реальный мир. Слышу уже, как некоторые умники говорят: "А что тебе даст эта пишка? Что ты получишь, кроме проблем?". Ну что ж, у меня есть ответ. Я получу хоть каплю спокойствия, хоть ненадолго остановлю время, да и может быть, найду в себе силы, чтобы справиться с этим пиздецом, который меня окружает. И если это все, что даст мне кодеин, то это уже больше, чем я могла бы ожидать. Когда ты попадаешь в этот бездонный колодец, нарушаются все привычные ритмы жизни. Ты уже не можешь проснуться рано утром и встретиться с друзьями на углу. Ты уже не можешь просто гулять и наслаждаться яркими красками осени. Нет, все, что тебе нужно, - это следующая доза, следующая закладка. И так каждый день, без перерыва. Совсем как грызть свою душу в ожидании еды. Но пусть все это будет только воспоминаниями и предостережениями. Пусть это будет моей историей, когда я уже не буду носиться как бешеная. И я это поняла.

Так что, друзья, если кто-то сказал вам, что кодеин - это спасение, то не верьте. Это лишь временное утопление своих соринок. А истинное счастье и покой найти можно только в себе. Жизнь - это не только закладки и морфий, это гораздо больше. И помните, что стресс можно преодолеть, не прибегая к таким крайним мерам. Живите своей жизнью, наслаждайтесь каждым моментом, и не позволяйте никаким гнусным ганджубасам омрачить ваш путь. Вместо этого ищите счастье внутри себя, ведь только так вы сможете по-настоящему ПОЖИТЬ.